ХТІ-17. Заняття №3.

03.04.2020                                                                                                                          Заняття №3

Лекція

Тема: Методика розрахунку кількості шкідливих викидів, короткості повітрообміну в травильних приміщеннях.

При травленні виробів в розчинах кислот виділяються пари кислот, гази, які не повинні розповсюджуватися в атмосферу виробничого приміщення. Для цього передбачена потужна вентиляція, як місцева (або бортове відсмоктування), так і загальнообмінна.

Це можна зробити двома способами:

1)    Над ваннами установлюють зонт з витяжною трубою, яка приєднується до вентилятора. Але він недостатньо забезпечує повне уловлювання забруднень, тому що в ванни постійно завантажують корзини з виробами і виймають їх.

2)     Більш надійною є місцева вентиляція в вигляді бортових відсмоктувачів.

Кількість забруднень, які видаляються бортовими відсмоктувачами, складає 60% від усіх виділяємих ваннами забруднень, а 40% їх виходить в робочу зону травильного приміщення, де працюють люди. Ці забруднення видаляються механічною вентиляцією за допомогою вентиляторів.

Кількість видаляємих забруднень повинна дорівнювати кількості подаваємого чистого повітря. Кількість забруднень, які видаляються з приміщення, або кількість подаваємого чистого повітря розраховується по формулі

де  vв – кількість забруднень, які видаляються із приміщення, м³/год;

      G – вагова кількість шкідливої  речовини, мг;

      C_D – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в атмосфері виробничого приміщення, мг/м³;

      С₀ – вміст шкідливої речовини в подаваємому чистому повітрі, мг/м³

      С₀ = 15÷20% від C_D

В травильному приміщенні визначають величину короткість повітрообміну, яка показує скільки разів за годину міняється повітря в приміщенні і по якій оцінюють її відповідність  санітарним нормам і яка визначається по формулі

де  К – короткість повітрообміну;

    vв - об'єм приміщення, м³.

Згідно санітарним нормам  К =5÷6 разів

Приклади розрахунку вентиляції

Задача 1: визначити короткість повітрообміну в травильному приміщенні, де встановлено 4 травильних ванни. Від однієї ванни бортовими відсмоктувачами видаляється 5980 м³/год парів хлоридної кислоти. Розміри приміщення – 20000х10000х18800мм.

1.     Визначаємо кількість забруднень, які видаляються від ванн бортовими відсмоктувачами

Q=5980×4=23920 м³/год

2.     Визначаємо кількість забруднень, які виділяються із травильних ванн

23920 м³/год – 60%

х  м³/год – 100%

х=39866 м³/год

3.     Визначаємо кількість забруднень, які викидаються в робочу зону приміщення

39866 м³/год – 100%

х  м³/год – 40%

                                                       х=15946 м³/год  

Це є та кількість забруднення, яка видаляється загальнообмінною 

вентиляцією, vв

4.     Визначаємо короткість повітрообміну в приміщенні

 Короткість повітрообміну не відповідає санітарним нормам.

Задача 2.

Визначити короткість повітрообміну в приміщенні, яке має розміри 12500х11000х15000мм, якщо кількість шкідливої речовини – парів хлоридної кислоти – 0,0095мг. Гранично допустима концентрація парів кислоти – 10мг/м³.

Кількість забруднень, яке виділяється в травильне приміщення визначається за формулою.

С₀:       10мг/м³ – 100%

              х мг/м³ – 15%

               х=1,5 мг/м³

Короткість повітрообміну в приміщені визначаємо за формулою:

Короткість повітрообміну не відповідає санітарним нормам.

Самостійна робота.

Тема: Техніка безпеки в травильному приміщенні.

Хімічні методи підготовки поверхні виробів до емалювання вимагають очистки повітря цих приміщень від шкідливих парів чи газів, захист від хімічних опіків лугами, строгого додержання правил гігієни, очистки стічних вод.

Гарячі лужні розчини при потраплянні на шкіру викликають опіки, при попаданні в очі – приводять до тяжкого захворювання і навіть до втрати зору.

Для запобігання хімічних опіків, робочий забезпечується спец. одягом із сукна, прогумованими фартухами, нарукавниками, гумовими рукавицями, чоботами і захисними окулярами.

При травленні в розчинах кислот, водень, який виділяється захоплює за собою частини розчину, що приводить до утворення туману, тому ванни в травильному відділенні повинні бути оснащені системою вентиляції для викидання шкідливих речовин.

В травильному відділенні повинні бути передбачені установки для швидкого видалення кислоти і лугу з поверхні шкіри і особливо для промивання очей: пробочні крани з гумовим шлангом і пристосування типу питтєвого фонтанчика. Змивати рідини треба протягом 10-15хв.

Кислоти на підприємствах поступають в цистернах, бочках, бутилях. Найбільша небезпека хімічних опіків виникає при транспортуванні і переливанні кислот. Переливати кислоту необхідно тільки за допомогою сифона, або насоса.

При заливці ванни кислотою, спочатку заливається на одну третю частину ванна водою, потім за домопогою шланга, зануреного в воду, наливається необхідна кількість кислоти. Потім додається решта води.

В травильному відділені все електрообладнання має мати закрите, або бризко-захисне виконання, так як агресивне хімічне середовище і волога створять небезпеку враження людей електричним струмом.

Стічні води травильного відділення містять кислоту і солі заліза, тому перед спуском їх в каналізацію , ці розчини треба нейтралізувати крейдою, содою, вапняком.

Самостійна робота.
Тема : Правила експлуатації устаткування для хімічної очистки поверхні.

Приміщення, в якому розташоване обладнання для очистки й підготовки поверхні виробів до емалювання повинні бути чистими, світлими, просторими і високими. Вони повинні бути оснащені потужною вентиляційною системою для видалення всіх парів, газів, кислот, лугів. Травильні приміщення повинні бути ізольовані від других приміщень, (нанесення емалевих покрить, приготування емалей). Все обладнання повинно витримувати корозійну дію тих агресивних середовищ, які виникають при його експлуатації.

Підлога в приміщені має бути нахиленною від однієї стінки, до другої, повинні бути непроникними для кислот, лугів і других агресивних рідин. Повинен бути приямок, на випадок необхідного випуску реактивного середовища на підлогу.

Обладнання повинно розташовуватись в порядку послідовності технологічного процесу, щоб вироби рухались в одному напрямку.

Резервуари для лужних, знежирюючих і нейтралізаційних розчинів виготовляють із звичайної конструкційної сталі, травильних – із кислотостійких матеріалів.

Нагрів розчинів проводять «гострим», або «глухим» паром, але при їх використанні змінюється концентрація розчинів, тому можна використовувати змійовики із кислотостійких металів.

Корзини, в які завантажуються вироби для травлення виготовляють з кислотостійкої сталі.

Домашнє завдання: визначити відповідність короткості повітрообміну санітарним нормам в приміщенні, яке має розміри 10500х9000х14000мм. Кількість парів сульфатної кислоти в приміщені – 0,0075мг. Гранично допустима концентрація парів сульфатної кислоти – 1мг/м³.