ХТІ-17. Заняття №4. Лекція.

10.04.2020
Модуль №5

Спеціальне обладнання для нанесення емалей та малюнків на вироби.

Лекція. 2 год.

Тема: Устаткування для нанесення шлікерів.

В технологічному процесі виготовлення заемальованих виробів, нанесення емалевих шлікерів досить довго залишалось ручною операцією. Це визвано складністю рухів при нанесенні шлікеру навіть на досить прості по формі вироби, великою кількістю видів виробів, які випускають підприємства.

Відомо багато способів нанесення емалевого шлікеру на посудні вироби – занурення, обливання, напилення з допомогою пульверизаторів, нанесення в електростатичному полі та ін..

Форма більшості посудних виробів така, що покриття їх поверхні може бути виконано тільки методом занурення та обливання, особливо для нанесення грунтових та покривних емалей.

Ці способи мають переваги: відсутність втрати емалі, швидкість нанесення, можливість нанесення шлікеру на любі по формі вироби, ці методи забезпечують задану товщину покриття і рівномірність шару покриття.

Недоліки: складний рух при нанесенні шлікеру, велика залежність нанесення від властивості шлікеру.

Емалевий шлікер на вироби можна наносити в ручну, за допомогою спеціальних пристосувань в емалювальних ваннах і за допомогою машин для механічного нанесення емалі на вироби – механічні емалювальники, або напівавтомати, а також за допомогою пульверизаторів розпилювачів.

При ручному нанесенні емалевого шлікеру виріб береться спеціальними пристосуваннями і закріплюється в ньому, занурюється в ванну із лікером повністю, або зовнішньою поверхнею. Потім виріб виймається з ванни і далі різними рухами, залежно від форми виробу, рівномірно розподіляють шлікер по всій поверхні, виконуючи зворотно-поступальні рухи у формі вісімки, і в кінці сумісним відмахуючим і обертальним рухом видаляють надлишок емалі з-під бортів виробів. Після нанесення шлікеру, заемальований виріб установлюється на спеціальні металеві шини, або інші пристосування на 10-15 секунд для закріплення нанесеного шару.

Самостійна робота №1

Тема: устаткування для ручного нанесення шлікерів.

При ручному нанесенні шлікеру, занурення виробів відбувається в емалювальних ваннах, в які заливається 250-300 кг шлікеру. Ванна має саму ванну і відображувач, який не дає шлікеру розбризкуватись в різні сторони і на якому фіксується вид емалі, його основні параметри – щільність і консистенція. Ванна переміщається на 4 колесах і має 3 ручки: дві коротких, щоб розвернути ванну на робочому місці і одну довгу, для переміщення ванни по цеху.

Для занурення вибору в шлікер використовують інструменти – кліщі, щипці, зажими, вилки, якими захоплюється виріб і занурюється в ванну. Для збирання капель шлікеру з бортів виробів служить спеціальна голка.

Для маркування виробів використовують трафарети і лопаточки для нанесення марки на вироби.

Самостійна робота №2

Тема: Напівавтомати для нанесення емалей мокрим способом.

Для того, щоб полегшити працю емалювальників по нанесеню шлікеру на вироби були створені станки, або напівавтомати, які повністю повторювали рухи емалювальників. Тобто, виріб повинен бути закріплений в напівавтоматі, далі автоматично наноситься покриття на виріб, автоматично виконуються зворотно-поступальні рухи для розрівнення покриття і відмахувальні рухи для видалення шлікеру з-під бортів виробу і винесення виробу на позицію, де його знімає робочий. Виріб в напівавтомат вручну встановлює робітник в спеціальні захвати напівавтомата.

Напівавтомати класифікуються:

1)    По кількості виробів, які можуть одночасно знаходитись на напівавтоматі – однопозиційні (один захват – один виріб), двох-, трьох- позиційні і багатопозиційні (10,12,14)

2)    По способу удержання виробу в напівавтоматі: в спеціальних захватах, за допомогою повітряних присмоктувачів, за допомогою магнітної шайби: перші для нанесення грунтових емалей і деяких покривних, друге – для зовнішнього покритя тазу, третє – для внутрішнього покриття виробів.

3)    По принципу дії – працюють по способу занурення, обливання, порційної заливки, перші – грунтові і деякі зовнішні, другі – зовнішні покриття, треті – внутрішні покриття виробів.

Кожен рух напівавтомату виконується сукупністю деталей, ця сукупність називається механізмом напівавтомата, наприклад, механізм кріплення вибору, механізм нанесення покриття, механізм зворотніх рухів, механізм переміщення виробу, і т.д. Не зважаючи на різні конструктивні особливості кожен напівавтомат має основний робочий орган, це сукупність механізмів, які виконують основні 4 рухи: захват (закріплення виробу), нанесення покриття, розрівнювання шлікеру по поверхні і струшування виробу для видалення залишку, і винесення виробу на позиції знімання.

Крім основного робочого органу напівавтомати мають ванни для шлікеру – основні – допоміжні, або тільки допоміжну.

Якщо напівавтомат багатопозиційний то захвати кріпляться за допомогою ланцюгу, тому повинен бути механізм переміщення ланцюга захватами, для внутрішнього покриття виробів повинен бути механізм порційної заливки. Якщо шлікер подається до півавтомата з централізованої заправи, то повинен бути насос для перекачування шлікеру. 

Приклад для закріплення: запропонуйте тип напівавтомату для грунтового покриття виробів і назвіть його конструкційні особливості: назвіть основні механізми для грунтового покриття каструль (напівавтомат багатопозиційний)

Грунтовий шлікер наноситься методом занурення, тому напівавтомат повинен мати механізм кріплення виробів в захватах, механізм переміщення ланцюга з захватами, механізм повороту захватів з виробами і механізм занурення виробів в шлікер, механізм виймання виробів із шлікеру, механізм зворотніх рухів і розрівнення і механізм виносу вибору на початкову позицію, де виріб знимається, напівавтомат повинен мати ванну основну, для занурення виробу і допоміжну, для розрівнення по поверхні.

Домашнє завдання: запропонуйте конструкцію напівавтомату, його механізми для внутрішнього нанесення емалей на вироби.