ХТІ-17. Заняття №6. Лекція.

Заняття №6. Лекція                                                                                       17.04

Тема: Устаткування для нанесення шлікерів емалей пульверизацією.
План:
1. Пульверизація – призначення, установка для розпилення.
2. Пістолет-розпилювач.
3. Пульверизаційні камери і кабіни (самостійна робота)

1.    Пульверизація – це нанесення шлікеру емалі в мілкодисперсному, або тонкороспиленному стані на поверхні виробів, апаратів. Переваги даного методу: можливість наносити шлікер на любі за формою вироби – прості і складні, має високу продуктивність, забезпечує високоякісне покриття, можливість автоматизації і механізації процесу нанесення покриття.

Недоліки: Обширне утворення туману емалі, який шкідливо діє на здоровя робітника, значно збільшуються витрати шлікеру (багато втрат), необхідність застосування спец. обладнання – розпилювальних камер і кабін з пристосуваннями для видалення і очищення забрудненого повітря.

Установка для пульверизації має: розпилювач (2) для розпилення шлікеру, шлікеронагнітальний бак (10) для шлікеру, масловідділювач (5), який очищує повітря, переносний, або стаціонарний компрессор (12) для забезпечення установки стисненим повітрям.

Стиснене повітря від компрессора подається в масловідділювач, де очищується від парів води і масла. Очищене повітря подається до розпилювача і в нагнітальний бак. Під дією стисненого повітря шлікер із нагнітального бака по одним трубам подається в розпилювач і по іншим трубам подається в розпилювач стиснене повітря.

2.    Для розпилення шлікеру використовуються розпилювачі. Основною частиною любого розпилювача є розпилювальна головка. Вона має дві труби: внутрішня – матеріальне сопло, по ньому подається шлікер, зовнішня – повітряне сопло, по якому подається стиснене повітря.

Розпилення шлікера відбувається за рахунок перепаду тиску повітря в головці розпилювача і за її межами. При виході з головки відбувається розрідження стисненого повітря, і в цей розріджений простір потрапляє шлікер, який і розбивається повітрям на мілкі частинки, які захоплюються повітрям і направляються на поверхню виробу.

Головки бувають з зовнішнім змішуванням шлікеру з повітрям і внутрішнім змішуванням шлікеру з повітрям. В першому випадку матеріальне і повітряне сопло, або одинакові за розміром, або матеріальне сопло довше за повітряне; в другому випадку матеріальне сопло коротше повітряного. Це впливає на довжину струмини розпиленого шлікеру: в першому випадку вона довша, тому що змішування шлікеру з повітрям відбувається за межами голівки, а потім іде його розпилення; в другому випадку струмина коротша, тому що змішування шлікеру з повітрям іде в головці, а розпилення іде одразу за межами головки.

Розпилена струмина може дати на виробах відбиток на поверхні, що покривається – круг, або овал. Круг дає головка, яка має повітряне сопло з круглим отвором і матеріальне сопло буде довше за повітряне – такі головки застосовуються для нанесення шлікеру на мілкі вироби і складної форми.

Якщо крім центрального отвору в головці є два бокові отвори для повітря, то ці струмини повітря стискають струмину шлікеру і придають їй пласку форму – овалу, використовуєтсья для нанесення шлікеру на великі плоскі поверхні.

3.    Самостійна робота.

Пістолет-розпилювач застосовується для покриття посудних виробів шлікером, для ремонту посудних виробів, для нанесення малюнків на вироби через трафарет, для покриття плоских виробів, різних апаратів.

Розпилювач типу О-45: Будова – корпус (1), на корпусі розпилювальна головка (5), ручка, або рукоятка (10), ніппель (11) для приєднання гумового шлангу, для подачі стисненого повітря, ніппель (8) для подачі шлікеру із бачка зі шлікером.

Принцип роботи: при початковому натиску на гачок (9) відкривається повітряний клапан і повітря поступає в розпилювальну головку. При кінцевому натиску на гачок, голка (3) відкриває матеріальне сопло і в головку починає поступати шлікер. Далі процес відбувається в залежності від будови розпилювальної головки.

Для закріплення (ДЗ)

1.    Запропонуйте конструкцію розпилювача для нанесення шлікеру на великі вироби.

2.    Запропонуйте конструкцію розпилювача для нанесення шлікеру на малі вироби. (що характерно для будови розпилювальної головки в обох випадках)

Самостійна робота.
Тема: пульверизаційні камери і кабіни.

Пульверизаційні кабіни використовують для покриття посудних виробів, ремонту посуду, нанесення малюнків на посудні вироби, покриття невеликих вузлів машин і т.д. Вона має камеру (1), в якій встановлений турнікет (поворотний столик) (7), на який встановлюється виріб. В кабіні знаходяться руки робочого і виріб, якщо немає турнікету, виріб знаходиться в руках робочого. Камера під’єднується до вентиляції (6) для відсмоктування туману шлікеру. В кабіні знаходиться гідрофільтр (8) для стікання шлікеру. Кабіни створюють нормальні санітарно-гігієнічні умови праці і не дають можливості розповсюджуватися емалевому пилу в виробничому приміщені.

Пульверизаційні камери застосовуються для нанесення шлікеру на порівняно невеликі вироби, крупні, крупногабаритні. Для невеликих виробів використовують турнікети, які дозволяють робочому знаходитися поза камерою. Великі вироби покриваються шлікером в підвішеному стані. Принципові схеми нанесення шлікеру пульверизацією:

В розпилювальних камерах робітник знаходиться на своєму робочому місці, або на спеціальній площадці.

Камери бувають двох типів: робочий переміщується на спеціальній площадці мимо нерухомо встановлених виробів, або вироби переміщаються мимо стаціонарно встановлених розпилювачів. Камери бувають тупикові – коли виріб покривається з однієї сторони, потім їх повертають другою, покривається друга сторона (вироби знаходяться на конвеєрі). Камери бувають односторонні і двосторонні.

Двостороннє:

Розпилення à виріб  ß  розпилення

Одностороннє:

Розпилення  à  виріб

В любому випадку, камери під’єднуються до потужної вентиляції.